Залежно від способу виробництва виділяють три основні типи автомобільних мастил — синтетичні, напівсинтетичні та мінеральні. Розбираємось у їхніх особливостях, відмінностях, перевагах і недоліках.
Синтетичні моторні мастила
Найпопулярніші та найдорожчі на сьогодні автомобільні мастила мають поліпшені хіміко-фізичні властивості, що робить їх універсальним рішенням. Це стало можливим завдяки особливій технології їхнього виготовлення — методами хімічного чи нафтохімічного синтезу. До складу таких продуктів входять лише вуглеводні та ефіри, тобто вони на 100% мають синтетичне походження.
Головні особливості:
- високі показники плинності;
- низька леткість;
- робота у широкому температурному діапазоні;
- ідеальна робота в зимовий та літній періоди;
- високі здібності до очищення;
- стійкість до горіння;
- слабка випаровуваність;
- стабільний склад протягом тривалого часу.
Ці властивості дають змогу забезпечити стабільний захист двигуна, а також скоротити частоту заміни автомобільного мастила завдяки економним витратам. Виробники рекомендують застосовувати синтетичну продукцію як мінімум протягом першої третини терміну експлуатації двигуна, а це приблизно 100–150 тис. км пробігу. Утворена таким мастилом захисна плівка зменшує тертя деталей двигуна і створює комфортні умови для його роботи, зокрема не доведеться перейматися тим, що двигун не зможе запуститися у сильний мороз.
Напівсинтетичні моторні мастила
«Напівсинтетика», як її ще називають, зазвичай містить 30–50% мінеральних речовин, тоді як інші компоненти мають синтетичне походження (вуглеводні та ефіри). Таке співвідношення робить напівсинтетичні моторні мастила кращими, ніж мінеральні, й більш доступними за ціною, ніж синтетичні. До речі, саме «напівсинтетика» найкраще зарекомендувала себе в холодному запуску двигуна.
Є сенс використовувати подібну продукцію в автомобілях з великим пробігом, також її часто купують власники бюджетних авто. Але якщо машина їздитиме в регіоні, де температура регулярно опускається нижче -25…-30 °C, краще віддати перевагу синтетичному мастилу.
Мінеральні моторні мастила
Це продукт, виготовлений із сирої нафти, яку піддали рафінуванню та дистиляції. Виділяють два типи мінеральних мастил — нафтенові та парафінові. Експлуатаційні характеристики мінеральних мастил значно нижчі, ніж у синтетичних і напівсинтетичних. Наприклад, вони досить швидко втрачають змащувальні властивості та вимагають частої заміни. Здебільшого мінеральне мастило рекомендують заливати лише в машини зі значним пробігом і за температури від +10 до +25 °C.
Що ще потрібно знати про моторні мастила?
Якісне моторне мастило здатне продовжити термін служби двигуна. При цьому найефективніше з цим завданням справляються мастила, що містять присадки, — загусники, антипінні агенти, депресанти, антиоксиданти, модифікатори тертя, інгібітори корозії та ін. Правильно вибраний тип мастила та присадки до нього дають змогу максимально захистити двигун від перегрівання та забруднення. Зверніть увагу, що найнеобхідніші присадки вже входять до складу синтетичних мінеральних мастил.
Періодичність заміни автомобільної оливи безпосередньо залежить від її типу. Так, для мінерального проміжку між замінами не повинен перевищувати 5 000 – 6 000 км пробігу, тоді як для повністю синтетичного він може сягати 11 0000 км.
Коментарі
Дописати коментар