Від досвідчених водіїв можна почути фрази на кшталт «синій тосол» або «червоний антифриз». Розбираємося, що це означає, до чого тут кольори та як правильно вибирати рідину для системи охолодження двигуна авто.
Класифікації
До кінця 1980-х років вибір антифризу був справжнім головним болем. Існувало десятки стандартів, створених автомобільними компаніями і службами технічної сертифікації різних країн. Наприклад, британці користувались нормативами BS 6580, американці — SAE J1034, а французи — AFNOR NF R15-601. Тривалі суперечки про те, який саме стандарт стане міжнародним, припинила корпорація Volkswagen. Вона створила дуже просту класифікацію, якою користуються сотні мільйонів власників авто й сьогодні. Щоб зменшити кількість помилок, інженери запропонували додавати до технічних рідин барвники.
Антифриз G11
Той самий тосол було створено ще на початку 1960-х років. Незамерзаюча рідина на основі етиленгліколю. Не містить мінеральних та полімерних добавок. Термін служби за експлуатації в нормальних умовах — до 2,5–3 років. Колір — найчастіше синій або блакитний, рідше жовтий чи зелений.
Антифриз G12
Тосол почав втрачати свої позиції ще наприкінці 1980-х, коли було створено систему класифікації охолоджувальних рідин Volkswagen. Окрім малого терміну використання, його проблемами були токсичність для організму людини та слабкий захист від корозії.
На початку 1990-х років популярності набув антифриз G12. Він містить складний пакет мінеральних і полімерних присадок, основу якого складають силікати — з’єднання кремнію. Термін служби рідини збільшився до 5 років. Окрім того, значно зменшилась кількість випадків корозії та пошкодження гумових елементів системи охолодження двигуна. Такий антифриз буває червоним, помаранчевим і рожевим.
Антифриз G12+
Сучасна модифікація технічної рідини, створена на початку 2000-х років. Вона призначена для потужних двигунів малого об’єму, зокрема оснащених турбінами чи механічними компресорами. Її відмінність — очищена основа з мінімальною кількістю домішок та збільшена частка полімерних присадок. Такий антифриз краще працює за високих температур і служить до 7,5–8 років без заміни. Його колір — фіолетовий чи бузковий.
Існують також антифризи G12++, або Super Plus. Для них не існує спеціального стандарту — це більше маркетинговий хід виробників. Зазвичай їх рекомендують використовувати у «заряджених» версіях автомобілів.
Антифриз G13
Стандарт 2012 року. Вперше за десятиріччя було змінено хімічну формулу речовини. Основою рідини став нетоксичний пропіленгліколь. Він має кращі антикорозійні властивості та не вступає у реакцію з пластиковими патрубками. За рахунок цього термін служби матеріалу був продовжений до 10 років. Колір такої технічної рідини — яскраво-фіолетовий.
Антифриз ОАТ
Нова розробка на основі органічних кислот. Поки не отримала широкого розповсюдження, але вже рекомендована до використання кількома відомими виробниками автомобілів. Може мати різні кольори — синій, жовтий, червоний, помаранчевий.
Як правильно вибирати антифриз?
На жаль, існуюча класифікація за кольорами дещо заплутана. Крім того, недобросовісні виробники можуть фарбувати дешевий тосол G11 у червоний чи рожевий колір. Тому варто підбирати технічну рідину саме за хімічною формулою. Найкращим індикатором є стандарт, зазначений на етикетці пляшки.
Варто також знати, що спеціалісти не рекомендують змішувати антифризи з різними хімічними формулами. Це може призвести до непередбачуваних наслідків, зокрема закипання двигуна. Однак в екстреній ситуації можна доливати антифризи G12++ і G12+ до «звичайного» G12. Змішувати G12 з G11 і G13 категорично забороняється.
Коментарі
Дописати коментар