Коробка перемикання передач. Огляд сучасних автомобільних трансмісій: від механічних до автоматичних.

 Коробка перемикання передач (КПП) — один із найважливіших вузлів автомобіля. Ми звикли, що вона буває автоматичною і механічною. Але це дуже спрощений поділ. Розповідаємо, якими бувають сучасні автомобільні трансмісії і в чому їхні основні переваги. 

Механічна

Незмінна класика, яка залишається популярною понад 100 років. Водій самостійно приймає рішення щодо зміни передаточного числа, що дає йому повний контроль над транспортним засобом. Механічні коробки передач розповсюджені у таких сегментах:

• бюджетні автомобілі — завдяки доступній ціні, надійності та мінімальним витратам на обслуговування;
• вантажівки й великі автобуси — через витривалість і значний запас міцності;
• спортивні машини — завдяки поліпшеній динаміці та можливості контролювати авто на 100%. 

Мінус механічних КПП — необхідність ручного перемикання. Для початківців це може бути дуже незручно. Крім того, водій змушений відволікатися від дорожньої ситуації, що трохи знижує рівень безпеки під час динамічної їзди. 

Гідротрансформаторні «автомати» 

Це перші автоматизовані коробки перемикання передач, що стали масовими у машинах. За перемикання передач у них відповідають гідравлічні блоки клапанів. У сучасних моделях велику роль грає електроніка, яка робить процес ще більш точним і плавним. 

Гідротрансформаторні «автомати» забезпечують високий рівень комфорту. Технічно справна коробка перемикає передачі без смикання та інших неприємних відчуттів. Окрім того, такі трансмісії дуже надійні — їхній ресурс досягає 250–500 тисяч кілометрів пробігу до першого капітального ремонту. 

Основний мінус — підвищені витрати палива. Машина споживає на 15–25% більше порівняно з механічною КПП. Крім того, складний вузол збільшує масу транспортного засобу і підвищує його ціну на 10–15%. 

Варіатори

Ці коробки передач часто відносять до «автоматів», хоча насправді вони є безступінчастими трансмісіями. У них використовуються два конічні шківи, з’єднані ременем або пластинчатим ланцюгом. Вибираючи потрібну ділянку їхньої поверхні, можна плавно змінювати передаточне число. 

Варіатори набагато простіші й дешевші за гідротрансформаторні «автомати». Деякі моделі коштують навіть менше, ніж механічна трансмісія. Вони допомагають зберігати помірні витрати палива, одночасно позбавляючи водія необхідності самостійно перемикати передачі. 

Головний мінус варіаторів — малий ресурс. Ремінь часто потребує заміни, а шківи — обслуговування. Крім того, в базовому вигляді варіатор змушує двигун постійно працювати на одних і тих самих обертах — його шум швидко набридає пасажирам. Щоб розв’язати цю проблему, до КПП додають складний електронний блок. 

Роботизовані коробки

Найсучасніший варіант. Фактично, це механічна трансмісія, у якій перемикання відбувається електронним приводом, а не рукою водія. При цьому людина все ще може самостійно вибирати передачі за необхідності. Роботизовані коробки компактні, економічні та швидкі. Вони забезпечують відмінну динаміку без зайвих витрат палива. 

Топові моделі можуть оснащуватися подвійною системою зчеплення. Це зменшує час перемикання до десятих часток секунди й зменшує дискомфорт. Такі трансмісії використовуються відомими автомобільними брендами — Volkswagen, Toyota, Nissan, Ford та ін. 

Але варто пам’ятати й про мінуси. Роботизовані КПП перемикають передачі досить грубо, смикаючи авто. Вони більше підходять для спортивної їзди. Крім того, ці трансмісії коштують дорого й потребують складного обслуговування. Через це вони так і не набули великої популярності, незважаючи на всі свої переваги.